Над синіми очима –
срібний дощ,
дивлюсь –
веселка грав у зіницях.
Напевне, в помислах
не з’явиться чогось,
зате води прибуде у криницях.
Над синіми очима –
срібна вись,
здається, не було такої днини.
У чесні очі,
в серце задивись, –
помітиш більше доброти в людини.
- Наступний вірш → Микола Сингаївський – Треба слову радощів додати
- Попередній вірш → Микола Сингаївський – До осінніх лісів
(Оцінок ще немає)