Про річечку в рідному селі Коцюбинцях
Є в нас річка невеличка,
Незначна, —
Бо й на карті не існує
Ще вона.
З Крегульця пливе крихітка
І журчить, —
Через рідні Коцюбинці
Далі мчить.
Біля неї я маленький
Гуси пас,
І з дітьми у ній купався
Я не раз…
Як же звати нам крихітку
Цю живу?
Тут Стеблинкою умовно
Назову.
Бо така, немов стеблинка,
В нас вона. —
І вузенька, і чистенька,
І ясна…
Ця Стеблинка-Коцюбинка…
Хоч мала,
НаЙріднішою для мене
Там була!
