Під Іловайськом їх лягло за сто…
Підступний ворог чи, можливо, – зрада.
Чиновник їх зачислить до АТО.
І в тому знову буде напівправда.
Лишились у жалобі матері,
Дружини й діти – кинуті на долю.
Чому ти, Боже, їх не уберіг,
Нових борців за України волю?!
І хтозна, скільки буде ще смертей,
І де та нить, що я її приємлю, –
Єднає покоління, як Антей
Тримає нашу Богом дану землю.
Ми всі життям завдячуєм героям –
Далеким, близьким і в новітній час,
Які своєю праведною кров’ю
Від всіх незгод оберігають нас.
