Гей, браття опришки! Долийте горівки,
До ватри прикиньте ще дров;
Настрійте ми горло голоском сопівки,
А я вам співати готов.
Безпечні-смо, доки земля єсть зелена
І листям вкривається ліс;
По гущах і корчах, де сосна звалена,
В галуззях не знайде нас біс.
Як птицям свиріпим, так в скалах нам діри,
Спимо там спокійно до звізд;
Як сумрак найде геть на люди, на звірі,
Ми з наших вилазимо гнізд.
Барани з полонин дадуть нам печені,
Горівка на злую є страсть;
А грошей насиплють проїжджих кишені,
Поцілуя гуцулка нам дасть.
Бакуну принесем з угорськой границі,
Дігнати нас трудно конем;
Одежі дістанем з жидівськой крамниці
І жида до дверей приб’єм.
Де гори і бори, яруги скалисті,
Для наших там кріпость і дім;
Не страшний нам мадяр, як маєш що їсти,
Сльота нам не страшна і грім.
Веселімся, браття, ще докиля можем,
Не довго нам жити дадуть;
Як сніги нас здрадять, голови положим,
Не будем співати вже тут.
