Заполонілось небо довкола…
Чи то Великдень сияє?
Ні, то цар милий з свого престола
Кайдани з Русі знімає.
Кайдани знімат, окови крише,
Вложені давно судьбою,
І дає листи, грамоти пише
Царсков своєю рукою.
На третій мая правду прислали,
Правду одвічну, святую,
Третього мая Бескида скали
Заграли радість новую.
О, грайте скали, шуміть потоки,
Віщайте в сусідні світи,
Як голосами б’ють під облоки
Галича краснії діти.
Зашуми Дністре, загрими Сяне,
Заграйте кріпко в поході!
Днесь третій мая, днесь галичани
Празник святкують свободі!
Пирсли заліза, спали окови,
Свобідна руська долоня;
Свобідний воздух, води, ярове,
Свобідні ниви, болоня!
Від стін Бескида від прастарого
До керниць Стира, Горині,
Від Черемоша від золотого
Аж до Вислоки долини
Ярмо не в’яже руської шиї,
Клятьба не тисне землиці.
Не печаліють церкви святії,
Не в’яне личко дівиці.
Гей братя, землю цілуймо нині,
До груди скибу притиснім!
З руського серця руській родині
Пісню свободи загудім!
Тепер-то мило за плуг хопити,
Гулять по ниві з косою,
Тепер-то мило край боронити,
Славочку Австрії в бою.
А де ж ти, царю, батьку наш милий,
Роз’ємче чорной неволі?
Глянь, як ликує Галич щасливий,
То ти зорею сей долі.
Допоки плинут води Дуная,
Док в руській пісні ще грому,
Іме гриміти третього мая
Честь Фердинанду Благому!
