Цвітуть на білому хати.
У грудях грудня — зими, зими.
Димів скуйовджені хвости,
І дух овечий та козиний…
Цвітуть обмерзлі криниці
Холодним квітом мармуровим.
Дитя заснуло на руці,
Як слово на долоні мови…
- Наступний вірш → Микола Вінграновський – Ворон
- Попередній вірш → Микола Вінграновський – Я думаю, як і чиню
(Оцінок ще немає)