Вірші класиків > Микола Вінграновський: Вірші > Микола Вінграновський – Душа наїлася, та бреше

Микола Вінграновський – Душа наїлася, та бреше: Вірш

Душа наїлася, та бреше.
А бреше як! і те і се.
Що вуж, мовляв, корову ссе,
А відьма жінці косу чеше.

Мовляв, каміння — це вода.
Нещастя — щастя. Радість — горе.
Зажура — сміх. А сміх — біда.
Зозуля — півень. Крапля — море.

Що бороною розум чеше
Цей вічний час в ім’я доби…
Душа наїлася та бреше.
А бреше як, не доведи!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Микола Вінграновський
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Вінграновський – Душа наїлася, та бреше":

Читати схожі вірші:

  1. Микола Вінграновський – За селом, за посірілим тином
  2. Павло Глазовий – Душа і тіло
  3. Микола Вінграновський – Імператриця Варвара
  4. Микола Вінграновський – Над Чернівцями вороняччя
  5. Микола Вінграновський – Морської осені
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Вінграновський – Душа наїлася, та бреше: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.