Микола Вінграновський – Горить собі червоний глід в ярах: Вірш

Горить собі червоний глід в ярах,
По вибалках, по балках в павутинні.
І сірим стовпчиком посвистує ховрах
Попід сорочі гнізда у шипшині.

Цвіте останньо й дрібно покрівець
Біля собачих буд і при криницях.
Все буде так, як нам воно присниться,
Все буде так, як скаже нам кінець.

А буде так: червоний глід в ярах,
І покрівець-молозик біля хати.
І в лободі позеленілий дах —
На нім козу ми будем припинати.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Вінграновський – Горить собі червоний глід в ярах":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Микола Вінграновський – Горить собі червоний глід в ярах: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.