Вірші класиків > Микола Вінграновський: Вірші > Микола Вінграновський – Котик, котик

Микола Вінграновський – Котик, котик: Вірш

Котик, котик,
золотий животик,
а хвостик залізний —
не ходи нам пізно!

Не буди ще з ночі
нам медвяні очі,
медом, соне, ти
очі нам масти.

Будемо ми спати,
а мати співати.
І ти, наш коточку,
задрімай в куточку.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Микола Вінграновський
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Вінграновський – Котик, котик":

Читати схожі вірші:

  1. Ой ну, котик, котино
  2. Сидів котик на плоті
  3. Пішов котик у лісок
  4. Наталя Забіла – Горобчик і котик
  5. Микола Вінграновський – У білім сні, у білім сні зимовім
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Микола Вінграновський – Котик, котик: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.