Микола Вінграновський – Присвячую Ніколозу Бараташвілі: Вірш

Чужинцем варене на мило,
Тираном прокляте у снах,
Хоронене у ста могилах
І рубане у ста боях —

Непохоронене, невбите, —
Мерані золотий, лети! —
Твоє ім’я, мій тату-світе,
Поете мій, мій дух святий!

Затятий дух мій із древлини
На пил — не пил, на згин — не згин!..
…Блакитні пальці Катерини
І царська ласка трьох могил…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Вінграновський – Присвячую Ніколозу Бараташвілі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Вінграновський – Присвячую Ніколозу Бараташвілі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.