Вірші класиків > Микола Вінграновський: Вірші > Микола Вінграновський – Затям собі на віки вічні

Микола Вінграновський – Затям собі на віки вічні: Вірш

Затям собі на віки вічні,
Навіки в собі загублю,
На березні свої і січні,
На тихі тиші і на січі,
Затям собі, і замолю
Твоє обличчя… Глей і глицю,
І цю дорогу дорогУ,
Де в сні старім про Остряницю
Чорніє груша на снігу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Микола Вінграновський
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Вінграновський – Затям собі на віки вічні":

Читати схожі вірші:

  1. Микола Вінграновський – Заходить сонце
  2. Микола Вінграновський – Оксані
  3. Микола Вінграновський – Марія
  4. Микола Вінграновський – Води із очерету хлюпавиця
  5. Микола Вінграновський – Довго-довго давнє літо давніло
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Микола Вінграновський – Затям собі на віки вічні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.