Микола Вороний – Молитва: Вірш

О, завіщо-ж ці муки, ці кари страшні через край,
Катування вороже?
Не карай!..
Схаменись, лютий Боже!
Чи то ж любо Тобі чути наші жалі,
Чути в небі стогнання і лемент і дикі прокльони
Похоронниї дзвони
На нещасній землі?
Кинь свій гнів і жорстокі погрози,
Порятуй!
Як людина, всім серцем відчуй,
Придивись, прихили своє вухо, пожалься на сльози,
Що крівавою хмарою в небо ідуть, —
І коли тільки може
Твоє серце всю гіркість і біль їх відчуть
Заридаєш Ти, Боже!