Микола Вороний – На Тарасовій панахиді: Вірш

Дим од кадила розноситься хмарами,
Вгору, все вгору снується примарами…
Після ридає.
Сумно з свічками
Всі скам’янілі стоять, як мерці.
“Вічная пам’ять” з посмертними чарами
В душу лягає тяжкими ударами.
Журно вітає
Десь понад нами
Тінь Кобзарева в терновім вінці.

* * *

Тільки серця з панахидними співами
Б’ють переливами
Інші бажання,
Інші надії…
Груди тремтять і палають в огні.
Думка літає над рідними нивами…
Жити ми хочем і бути щасливими!..
Всі поривання,
Думи і мрії
Вилити грізно в діла голосні!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Вороний – На Тарасовій панахиді":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Микола Вороний – На Тарасовій панахиді: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.