Микола Возіянов – Лесик та песик: Вірш

Лесик гілочку тримав –
Цуценя дресирував:
– Лапу дай! Кому сказав?!
Песик носа облизав.

Він ще слів не розумів.
Навіть гавкати не вмів.
Лесю лапки не давав,
Тільки хвостиком махав.

Оченятами благав:
«Я навчусь казати – «гав!».
Лапу дам. Дам без наказу.
Не одну, а дві одразу…

Тільки, Лесику, прости –
Мені треба підрости».

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Возіянов – Лесик та песик":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Возіянов – Лесик та песик: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.