Микола Возіянов – Небилиця: Вірш

Горобчики сиділи
На гонтовом дашку,
У дзьобиках тримали
Усі по пиріжку.

Дивився песик знизу
На гонтовий дашок,
Чекав, коли хтось зронить
На землю пиріжок.

Загавкав… і на птахів
Напали дрижаки –
На песика упали
Смачненькі пиріжки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Возіянов – Небилиця":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Возіянов – Небилиця: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.