Вірші класиків > Микола Возіянов: Вірші > Микола Возіянов – Небилиця

Микола Возіянов – Небилиця: Вірш

Горобчики сиділи
На гонтовом дашку,
У дзьобиках тримали
Усі по пиріжку.

Дивився песик знизу
На гонтовий дашок,
Чекав, коли хтось зронить
На землю пиріжок.

Загавкав… і на птахів
Напали дрижаки –
На песика упали
Смачненькі пиріжки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Микола Возіянов
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Возіянов – Небилиця":

Читати схожі вірші:

  1. Андрій М’ястківський – Пиріжки
  2. Микола Возіянов – Літо
  3. Микола Возіянов – Сумлінний Барбос
  4. Микола Возіянов – Песик з котиком жалілись
  5. Микола Возіянов – Дударик
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Микола Возіянов – Небилиця: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.