Микола Возіянов – Песик з котиком жалілись: Вірш

Песик півнику жалівся,
як дитина голосив:
“З того дня як народився
ще нікого не вкусив.”

Поряд котик, ледь не плакав:
“За той час як я живу
ще нікого не подряпав
уві сні і наяву…”

Півник мовив: “Я, між іншим,
теж… нікого не клював.
Та від цього став добрішим
веселіше заспівав.

Це ж чудово, що такими
народились, друзі, ми.
Побажаймо всім дорослим
почуватися дітьми.”

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Возіянов – Песик з котиком жалілись":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Возіянов – Песик з котиком жалілись: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.