Верба брунькує біля хати
Під спів весняного струмка…
Бруньки, неначе кошенята,
Сидять на довгих гілочках.
Вночі на дворі прохолода.
Безлисті клени та дуби.
А вже дарує нам природа
Пухнастих котиків верби.
- Наступний вірш → Микола Возіянов – Весняний ліс
- Попередній вірш → Микола Возіянов – Ялинонька
(Оцінок ще немає)