Микола Зеров: Вірші

Микола Зеров (1890-1937) – видатний український поет, літературознавець і лідер “неокласиків”, чия творчість стала вершиною інтелектуальної поезії 1920-х років. Народившись у 1890 році в Зінькові на Полтавщині, він поєднував глибоку ерудицію з любов’ю до античної та європейської культури. У своїх віршах, зібраних у збірках “Камена” й “Сонети”, Зеров звертається до тем вічної краси, гармонії та духовного аристократизму, протиставляючи їх хаосу революційних часів. Його поезія, написана переважно у формі сонетів, вирізняється досконалою формою, класичною стриманістю й філософською глибиною. Поет розмірковує над плинністю часу, роллю митця в суспільстві та трагедією української історії. Як перекладач, він збагатив культуру перекладами Вергілія та Горація. Творчість Зерова – це естетичний протест проти вульгарності, знищений радянським режимом.