Микола Зеров – Сонетоїди: Вірш

ІІІ

П.Є.Горянському

Минають дні, і роки, і події;
Росте, і множиться, і мре зело.
Що сіялось, те нині зеленіє,
А що цвіло, те нині одцвіло.
Отак і наше товариське коло
Переказилося, і прохололо,
І, сидячи на теплому гнізді,
На підлітки дивує молоді.

І тільки ви, ясні і “лучезарні”,
Ще зберегли секрет минулих днів.
Який ясний і безтурботний спів
Ще нам пригадує ті дні безхмарні,
Коли терпіли ми від муз і ран
І чай пили, чай фірми “Караван”?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Зеров – Сонетоїди":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Микола Зеров – Сонетоїди: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.