Варуфорос? Геландрі? Змеженілий,
Липневі води котить Вулніпраг.
А князь стоїть, невитертий варяг —
Веде свої на північ моноксили.
Та сам полинув би що тільки сили
Під Доростолом свій поставить стяг:
Він народивсь для бою і звитяг…
Що Київ? Мати? Досвід посивілий?
І хоче вже вертати байдаки;
Та раптом крик, по скелях хижаки;
Бряжчать мечі і знемагає слава.
Хто в далеч рвався, головою ліг,
І з черепа п’яного Святослава
П’є вже вино тверезий печеніг.
