Микола Зеров – Таємничій острів: Вірш

Такі доречні, добрі таємниці!
Огонь плавцям, недужому — хінін,
Піратам — вибух справедливих мін
І куля пневматичної рушниці.

Під дахом гранітової світлиці
П’ять колоністів мучаться — хто ж він,
Що доглядає їх серед нуртин?
Існує він чи, може, тільки сниться?

Гуркоче грім… І в гроті серед скель
На чорних водах диво-корабель
Лежить, митцем розв’язана проблема.

Так от до кого озивався Топ!..
І мириться з людьми безсмертний Немо,
Індійський принц, ласкавий мізантроп.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Зеров – Таємничій острів":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Зеров – Таємничій острів: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.