Над річкою бережком
Ішов чумак з батіжком,
Гей-гей, з Дону додому.
За плечима торбина
Ще й латана свитина, –
Гей-гей, дочумакувавсь!
“Постій, чумак, постривай,
Шляху в людей розпитай,
Гей-гей, чи не заблудивсь?”
“Мені шляху не питать:
Прямо степом мандрувать,
Гей-гей, долю доганять!”
Пішла доля ярами,
Зеленими лугами,
Гей-гей, не вмів шанувать!
Як я долі не знайду, –
До шинкарки в шинк зайду,
Гей, гей, забуду біду!
