Надія Красоткіна – Одягни вишиванку: Вірш

Вишиванка — це гарно, це наше, рідненьке,
Це стремління душі і політ до краси.
Вишивати для діток старалася ненька…
Тож свою вишиванку з любов’ю носи.

В ній любов і турбота, усі сподівання,
Світлі мрії, натхнення і серця політ…
Захистити дитину свою намагання,
Щоб здоровою, мудрою йшла вона в світ.

Тож вона оберіг! В ній краса, в ній надії,
Вічні думи матусі у вишивці тій.
Щирість серця її, світлі мамині мрії.
Тож вклонися доземно матусі своїй.

Одягни вишиванку і нею пишайся,
Українець же ти, краю рідного син!
Бути гідним народу свого намагайся,
Одягни вишиванку й йди до вершин!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Надія Красоткіна – Одягни вишиванку":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Надія Красоткіна – Одягни вишиванку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.