Надія Кир’ян – Без табу: Вірш

Хто сказав: „Найстрашніше — це смерть”? — Заперечу.
І зі мною погодяться всі: і Платон, і Сократ.
Поруч ходять мерці із камінням на плечах —
Жить без Бога в душі — це страшніше стократ.
Найстрашніше — це страх, що породжує рабство й покору,
Коли серце мовчить, коли пісня змерза на устах.
Творить страх із людини сомнамбулу хвору,
І тому я кажу: „Найстрашніше — це страх!”.
Знов з людини знущаються слуги диявола вірні:
Ці хапуги, злочинці — цей символ доби.
То не тільки вони — винні й ми, бо покірні.
То не тільки вони — винні й ми, бо раби.
Кожен знає: дорога життя — то не килим пуховий,
І нехай упаду, але знову і знов підведусь.
Не ляка мене смерть, я смертельно ненавиджу слово,
Бо для мене в житті — найстрашніше — це слово „боюсь”.