Надія Кир’ян – Боюся слів: Вірш

Боюся слів, красивих, та нещирих,
Мов лагідності приспаного звіра.
Боюсь, коли клянуться у любові
За ситий хліб, за дачі пречудові
Чи просто в захваті —
лиш від свого портрета
І благородства, і авторитету…
Що ж, свій народ „любити” знову модно,
І вигідно, і благородно…
Та жаль, як від „любові” та „свободи”
Вже скоро не залишиться народу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Надія Кир’ян – Боюся слів":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Надія Кир’ян – Боюся слів: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.