В колоска пита Катруся:
— Чом у тебе довгі вуса?
— Дуже давній я і сивий,
Бачив сонце, бачив зливи.
З сонця, вітру і роси
В мене вуса відросли.
Бо багато сотень літ
Я годую хлібом світ.
- Наступний вірш → Надія Кир’ян – Жар-пташка
- Попередній вірш → Надія Кир’ян – Моя зірочка
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші