Надія Кир’ян – Хата: Вірш

Підмурками в землю
Вростають хати:
Ні об’їхать, ні обійти.
З мансардами і фронтонами,
Сараї — і ті з балконами.
А одна хата —
Якась не така —
Хата з крилом літака.
Хату підмурок
В землі тримає,
А в небо крило підіймає.
Отак і стоїть за селом
Хата з одним крилом.
На хату пальцями тикають:
Що воно за каліка?!
Ні меблів, ні килимів на стінах,
Нема навіть піаніно.
… Хато, візьми й мене на крило,
Щоб не самотньо було!