Надія Кир’ян – Мерехтіння тіні: Вірш

Щодня втрачаю сон,
Як сонце.
І зустрічаю тіні
На цвинтарі.

Пахне земля бузком
І цвітом казковим.
А сонячні зайці
Стрибають по щоці.

А тоді пахне полин
Гірким полем.
І така пекуча липа —
До болю.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Надія Кир’ян – Мерехтіння тіні":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Надія Кир’ян – Мерехтіння тіні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.