Надія Кир’ян – Море-гойдалка: Вірш

Я з морем влітку гралася —
Воно живим було.
Взяло мене за руку
І в хвильку повело.
А хвилечки гойдалися,
Гойда-гойда-гойда…
Була, неначе гойдалка,
Теплесенька вода.
Міняли хвилька хвилечку,
Зелені, як трава.
В їх плескоті вчувалися
Якісь морські слова.
Про крабів, про кораблики,
Барвисті камінці.
Про те, що моря часточка
Вміщається в руці.
До вуха черепашечку
Я притулю — і вмить
Почую дуже виразно,
Що десь прибій шумить.