Надія Кир’ян – На сходах: Вірш

А клен горів.
І я горіла.
Я вся була
Як свічка біла.
Палив той клен
Осінню вроду
І я пила вогонь
Як воду.
А сходи в небо
(Може, в рай)
Немов кричали:
“Відлітай!”
На сходах ти.
В руці цигарка.
І як у пеклі
Жарко-жарко.
Тремтить цигарка
У руці,
Немов у грубці
Папірці.
І хто горить,
І що згоряє —
Нічого я
Не пам’ятаю.
Лиш сходи в рай.
Чи просто в небо.
По сходах тих
Іду до тебе.