Говоримо про світло
і ховаємось у темні закутки.
Поки вилізеш по службовій драбині,
щоб мати змогу
учити ходити прямо,
зламають хребта,
через те ходитимеш
колесом.
- Наступний вірш → Надія Кир’ян – Кобри на золоті
- Попередній вірш → Надія Кир’ян – Пегас і пегасики
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші