Надія Кир’ян – Про курочку Рябу: Вірш

У хаті старій на краю села
(Я теж із такої хати)
Курочка Ряба яєчко знесла —
І не може його продати.
Хотіла придбати за свій товар
Трохи пшонця для курчаток.
Яєчко взяла, понесла на базар —
І не може його продати.
На ринку, де поруч і те, і оте,
Де яблука, сало і квіти,
Маленьке яєчко лежить — золоте,
Хто ж його може купити?
Голодна й сумна наша птаха сидить,
Аж тут мишенятко з’явилось.
Махнуло сіреньким хвостом — і за мить
Яєчко упало й розбилось.
Курочку Рябу читайте, учіть
Бо то — наймудріша книжка.
На цвинтарі Курочка Ряба лежить,
А винна у всьому — мишка.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Надія Кир’ян – Про курочку Рябу":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Надія Кир’ян – Про курочку Рябу: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.