Надія Кир’ян – Прийшли з трави: Вірш

Прийшли з трави. І підемо в траву.
Дорога в сто розлук, дорога в сто печалей,
Де пахне сто вітрів і де сто сонць живуть,
І плачуть лебеді осінніми ночами.
Відпах барвінок. Відпливли вінки.
І всі хрести відхрестяться помалу.
І тільки звично моляться віки
На ті церкви, які ми зруйнували.
Сто сонць торкалося мого чола,
І сто вітрів губилося у листі,
А ватра все горіла, гріла і пекла,
Як сум за полем і за вільним лісом.
Вже снігові троянди з мертвих уст,
І снігова дорога в сто печалей.
Прийшли з трави. І підемо в траву,
І плачуть лебеді осінніми ночами.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Надія Кир’ян – Прийшли з трави":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Надія Кир’ян – Прийшли з трави: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.