Коли відлітає літак,
Залишається білий дим.
І під вікном отам
Сліди.
А потім дощі і синь,
І згадка, як сон.
І якісь зелені ліси,
І конвалії з росою.
Увечері одне вікно
Не світиться знову.
І відцвітає липою
Літо.
Чомусь так сумно
Іти в сутінках
І летить з гілок листя,
Що пахне липою.
А те вікно
Не світиться знову.
Берізка гілку гойдає:
„Не знаю…”.
- Наступний вірш → Надія Кир’ян – Найкращий сон
- Попередній вірш → Надія Кир’ян – Хтось помер
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші