Надія Кир’ян – Розмова хмарок: Вірш

Відпалало сонце жарко.
В надвечір’ї — ніжні хмарки.
Хмарка-лев
І хмарка-кіт
Розмовляють край воріт.
Тільки що це? —
Кіт не слуха.
У кота
Пропали вуха.
Кіт підвівся
В повний зріст:
„Де подівся
Левів хвіст?”.
Каже кіт:
„Ходімо в дім!”
Каже лев йому:
„Ходім!”.
Лев і кіт
Зайшли у дім
І розтанули, мов дим.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Надія Кир’ян – Розмова хмарок":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Надія Кир’ян – Розмова хмарок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.