Питається мама: „Сергієчку милий,
Чому ти сьогодні по вуха в чорнилі?”.
„Мені з авторучки на брівки, на щічки
злетіли малесенькі сині синички.
Блакитні пір’їнки блищали на крилах.
Синички знялись — і кудись полетіли.
У небі розтанули, мов промінці.
Від лапок лишили сліди на лиці.
- Наступний вірш → Надія Кир’ян – Розмалюйка
- Попередній вірш → Надія Кир’ян – Квітничок-словничок
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші