Надія Кир’ян – Сумне левенятко: Вірш

Світилися зорі. Заснуло село.
Сумне левенятко доріжкою йшло.
На вулицях темних ніде ні машини —
Ішло левенятко — і не спішило.
До ранку далеко. Ще довше до літа.
Звірятко замріяно нюхало квіти.
Хоч квіти навколо росли крижані —
Весно запахли сьогодні вони.
А зорі гойдалися і пустотливо
Пухнастому звіру куйовдили гриву.
Оте левенятко, красиве й сумне
Пройшло, та чомусь не впізнало мене.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Надія Кир’ян – Сумне левенятко":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Надія Кир’ян – Сумне левенятко: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.