В одну ріку не зайдеш двічі —
Вже інша хлюпає вода.
Буває: враз охопить відчай
І довго в вічі загляда.
Ген за водою чисті хвилі,
Що рознесли нас по світах
Від берега, де білі лілії
Гойдали небо в пелюстках.
Вода пливла — вода завмерла.
Чи те було — чи не було…
За пивом зранку довга черга —
Ще й сонечко не припекло.
Чи приєднатись до народу,
І розказати про свій біль,
Про лілії, про чисту воду
І про загиблих серед хвиль.
Хто сам тонув, кого топили,
Хоч те і те — одна біда.
Але дарма.
Вже інші хвилі.
Вже інша виграє вода.
