Вертаю
Як сторонній спостерігач
У давню казку
Про себе.
Казку про голубий дощ на дорозі,
Змоклу парасольку…
Казку про ненаписані листи,
Про вітрила,
Про вітер,
Про забуті човни,
Яких не було…
Гортаю пам’яті сторінки,
Вертаю
У давню казку
Про себе.
- Наступний вірш → Надія Кир’ян – Таємниця
- Попередній вірш → Надія Кир’ян – Місячні обжинки
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші