Надія Кир’ян – Жінка, що йде з побачення: Вірш

Жінка, що йде з побачення,
Схожа на дорогу —
Боїться сама від себе втекти
І сама себе наздогнати.

Жінка, що йде з побачення,
Схожа на озеро —
Боїться сама себе розхлюпати
І сама в собі потонути.

Жінка, що йде з побачення,
Схожа на осіннє дерево —
Боїться обтрусити
Листя поцілунків.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Надія Кир’ян – Жінка, що йде з побачення":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Надія Кир’ян – Жінка, що йде з побачення: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.