Боже, для чого?
Господи, за що
Це недозволене дике сум’яття
Палить попечені тріскою губи
Пристрасть чи сила
Сон чи проклятя
Так випадково,
Мов цівкою крові
Так непродумано тупо і просто
Ти у війшов у зачинені двері,
Ти увійшов в недозволений простір
Зчеплені пальці, стиснені плечі
Ротом до рота – це ми, приголомшені,
Дихаєм, наче риба на березі
Над ерогенністю
Ще недоношеною.
- Наступний вірш → Настя Богуславська – Брови – міст у безодню
- Попередній вірш → Настя Богуславська – Волосся сплутане й химерне
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші