Ця недоладність виміру на двох,
Ці прохолодні надвечірні верби
І нерозумність спогадів, що стерти
Не можемо ні ти, ні я, ні Бог.
- Наступний вірш → Настя Богуславська – За вікнами ночі
- Попередній вірш → Настя Богуславська – Магія танцю повільної смерті
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші