Настя Богуславська – Коли повітря огортає жадоба крил: Вірш

Коли повітря огортає жадоба крил –
Ми зітхаємо і лягаємо спати:
Все одно нічого не вийде
Навіть, якщо тиха осінь
Сипле літачки кленів
Під ноги вітру…
Я звжди буду тебе любити –
За те, що кожен доторк
Мерехтів тисячею можливостей
І недоречностей.
Прощай.
Мені було класно з тобою.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Настя Богуславська – Коли повітря огортає жадоба крил":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Настя Богуславська – Коли повітря огортає жадоба крил: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.