Магія танцю повільної смерті
в плачі твоєму, дівчина в сірому,
М’яко пахне руде волосся
листям опалим і павутиною
Вихрем злетімо! –
хай падають яблука
важкі і червоні
на землю стриножену.
Це ніби твоє безсторкове покарання –
в смерті
творити красу
відродження.
- Наступний вірш → Настя Богуславська – Жінки пишуть вірші доти
- Попередній вірш → Настя Богуславська – Моє кохання, повна тобою
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші