Настя Богуславська – Твої цілунки: Вірш

Твої цілунки – стигмати на мому тілі
Милий, за що, я ж нічого тобі не зробила?
Випивання
Із пожадливістю
пантери
Боже, нащо ці напівіронічні химери
Неможливість і недовживання
Алкоголю, сухот і слякоті
Недосказаність недобажання
Неоформленість недозапитів.
Я тобі розкриваю вуста,
Наче іграшку і наче рану
Твоя ніч нехай буде ясна,
Мій не-милий, не-мій, не-коханий…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Настя Богуславська – Твої цілунки":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Настя Богуславська – Твої цілунки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.