Запалімо пам’яті свічу,
Всім святим молімось в Божім Храмі.
За душі закатованих катами,
Молитву нашу, Господи, почуй!
Згадаймо тих, хто з голоду зітлів,
Кого та смерть поклала у могилу…
Мільйони українців! Боже Милий,
Чому Ти мій народ не захистив?
— Матусю, хлібця! — кви́лила дитина.
А в хату вже злетілись смерті кру́ки.
Вмирали села в невимовних муках,
Лежала Україна в домовині…
Хто відповість, скажіть, за той терор,
За те ганебне збочення й жахіття,
За геноцид минулого століття,
За той лихий, страшний голодомор?
І знову смерть посіяли кати,
І знову геноцид, і знов наруга.
Танцює на людських кістках катюга
Й відходять українці в засвіти…
