Наталка Поклад – Пташина: Вірш

Невеличка я пташина, і є дні,
Коли дуже непереливки мені:

Холод лютий, і ні крихти на обід –
Не поможуть ані небо, ні сусід.

…Перетерпіти, діждатися тепла —
І ніколи не тримати в серці зла.

Он комашка, он травинка й зеренце, —
Тож я світові подякую за це.

І літаю, і співаю, і росту —
Головне — це не попастися коту!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталка Поклад – Пташина":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Наталка Поклад – Пташина: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.