Наталя Карпенко – Добра́нічки: Вірш

Добра́нічки! Сонце заплющило вічка.
Добра́нічки! Зорі погойдує нічка.
Добра́нічки! Місяць стоїть коло хати.
Добра́нічки! Нічка запрошує спати.
Добра́нічки! Котик муркоче тихенько.
Добра́нічки! Спати лягайте швиденько.
Добра́нічки! Сон пригорнувся до щічки.
Добра́нічки! Казка гостює у нічки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Карпенко – Добра́нічки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Наталя Карпенко – Добра́нічки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.