Дощ кропив і кропив… Збився з ніг
І надвечір спочити приліг.
На черешеньці щось майорить…
Та це ягідка в листі горить.
ЇЇ дощ батогом частував,
ЇЇ вітер і град шматував.
Попри холод, вона таки є!
І росте, і вогнем виграє!
Притулилася міцно гілля
Й споглядає на нас звідтіля.
Всі незгоди позаду, повір,
Онде літечко вийшло надвір.
