Куди ти, літечко, спішиш?
Зітреш у травах п’яти.
Біжиш-летиш, біжиш-летиш,
Ніяк не наздогнати.
Дай нам потішитись, зажди,
Припни-но дні крилаті.
Ми раді бачити завжди
Тебе у нашій хаті.
Та зупинися хоч на мить…
А літечко не чує, –
Летить-біжить, летить-біжить,
Крокує та крокує.
Куди ти, літечко, куди?
Йому сьогодні воля!
І літо коником рудим
Гарцює серед поля.
